М. Слов`янськ. Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 66 «Журавлик»

 





Сторінка психолога

 

                                            Практичний психолог 

                                     Мешкова Маргарита Олегівна 

 

 

Адаптація дитини 3-го року життя в дошкільному закладі

 

         Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

      У психологічній літературі поняття адаптації розкривається як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують йому специфічний спосіб життя в умовах певного середовища. У дошкільній педагогіці цей термін тлумачиться як активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності.

У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну зміну, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що нзабаром у його житті настануть зміни.

           Найбільш оптимальним часом для початку відвідування дитячого садка вважають початок літа або осені. Комплектація нових груп дітьми відбувається саме навесні. Тоді йде планування навчально-виховної роботи на новий навчальний рік, виділення коштів на наведення порядку у групових кімнатах, комплектація груп новими іграшками та посібниками, відповідно віку дітей. Тоді навчальний рік розпочнеться у повністю наповненій групі для усіх вихованців одночасно. Але це не означає, що в інший час дитину не візьмуть у дитсадок. Буде дуже добре, якщо вихователь дитячого садка трохи раніше до офіційного початку відвідування групи малюком, познайомиться з майбутнім вихованцем, визначить можливі труднощі і надасть рекомендації з їх корекції ще до того, як дитина почне систематично відвідувати дитячий садок.Щоб контролювати процес адаптації, вихователь дошкільного навчального закладу веде так званий листок адаптації, а також проводить постійну роботу з батьками дитини, які створюють необхідні умови виховання дитини вдома.

         Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім'ї та дитсадку. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей у групі, а також вихователь знайомиться з умовами виховання дитини вдома, його індивідуальних особливостях, звичках. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально співпадали. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки. Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину.

         По-перше, слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми - під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві.

         По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка. Вирішити це питання - батьківська справа.

Враховуючи практичний досвід роботи з дітьми, найбільш оптимальним для відвідування дитиною дитсадка вважаємо досягнення малюком трирічного віку. Згідно з вимогами програми виховання дітей у три роки малюк повинен уміти:

        Вмиватися. Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв'язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню.

         Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку у правій руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.

        Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його показом складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.

        Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і вдягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу. Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.

        По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).

        По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти. Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

Приблизно за місяць до початку систематичного відвідування дитячого садка (коли буде зібрано усі необхідні документи та пройдено медичний огляд), добре, якщо Ви домовитесь з адміністрацією, і будете приходити разом з дитиною тільки на час денної прогулянки. Так дитина познайомиться з вихователем, дітьми, звикне до них, навчиться спілкуватися, у неї з'являться перші враження про життя у дитсадку. Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що іще цікавого в садочку. Обов'язково потоваришуйте з вихователями (їх, як правило, два) і помічником вихователя. Робіть це поступово. Довіра дитини до вихователя є неодмінною умовою гарного самопочуття і розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі.

        З часом, дитину можна буде приводити в садочок з ранку до денного сну. На це піде іще деякий час. Будьте терплячими, показуйте дитині, що Ви раді з того, що вона вже доросла і ходить до дитсадка, до дітей. Користуйтеся тим, що дитина виявляє потребу робити все самостійно, але при цьому враховуйте фактичний рівень її можливостей. Завдання дорослих - підтримувати прагнення до самостійності, не згасити його критикою незграбних дій дитини, не знищить віру дитини у власні сили. Допоможіть малюку помітити зростання своїх досягнень, відчути радість переживання успіху в діяльності. Частіше акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми та дорослими в дитячому садку, розпитуйте дитину про її враження.

          Коли пройде певний час, спробуйте залишити дитину на денний сон. Обов'язково скажіть їй, що коли вона прокинеться, Ви одразу її заберете. Не обов'язково одразу спати до фактичного підйому. Спочатку можна спробувати тільки заснути, а коли малюк прокинеться - сказати, що мама вже прийшла. Так Ви зможете заспокоїти дитину, переконати її в тому, що додому малюка забиратимуть ЗАВЖДИ. Адже страх розлучення з близькими людьми, а тим більше з мамою - найбільш сильний страх (і, погодьтеся, не тільки дитячий!). Сподіваємось, що Ваша дитина поступово звикне до щоденного відвідування дитячого садка на увесь день. У вечірні години у дітлахів немало цікавих справ - загартування, вечори розваг, самостійна ігрова діяльність та багато іншого.

Бажаємо Вам та Вашій дитині швидкої та безболісної адаптації!

 

Робота з дітьми: 

 

 

 

13 ефективних способів заспокоїти примхливу дитину

 

До трирічного віку діти не вміють мислити раціонально. Вони керуються тільки потребами й емоціями і прагнуть вашої підтримки, щоб упоратися з почуттями, які їх переповнюють. Найпоширенішим способом виразити емоції для маленьких дітей є примхлива поведінка.

Діти часто вередують і скиглять, випробовуючи ваше терпіння. Чому ж вони так поводяться? І що варто робити батькам у такому разі? Розгляньмо причини примхливої поведінки дітей і способи впоратися з нею.
Що таке примхлива поведінка?
Примхлива поведінка дитини може бути викликана фрустрацією через нездатність виконати ту чи іншу дію або через те, що виконана дія призвела до несподіваного результату. Дитина починає скиглити у відповідь на щось або через відчуття голоду, болю чи втоми. Як правило, вперше дитина виявляє примхливу поведінку у віці 4–6-ти місяців.
Таким чином, примхлива поведінка – це своєрідна форма комунікації у випадках, коли дитина не в змозі подбати про себе і потребує батьківської допомоги. Про що ж дитина сигналізує за допомогою примхливої поведінки?
Чому діти вередують
Причини примхливої поведінки можуть бути різними: від поганого настрою до проявів хвороби. Ось найпоширеніші з них.
1. Дитина обмежена у спілкуванні
Дитина вперше вимовляє осмислені звуки в 4 місяці. Ви можете помітити, як вона видає певні звуки у відповідь на ті чи інші дії дорослого. Утім, вона достатньо обмежена у спілкуванні й не в змозі виражати складні емоції, а тому вдається до примхливої поведінки. Словом, поки дитина не навчилася говорити, примхлива поведінка – найліпший спосіб виразити почуття.
2. Дитина голодна
Діти мають обмежений словниковий запас і недостатньо розвинені мовленнєві навички, а тому, щоб виразити свої емоції, скиглять і вередують. Якщо ваша дитина поводиться саме так, то, цілком імовірно, що вона зголодніла й хоче, аби ви її нагодували.
3. Дитина втомилася від тривалої подорожі або прогулянки
Маленькій дитині необхідно багато відпочивати і спати. Тому активна діяльність (наприклад, поїздка на автомобілі або прогулянка) може її втомити. Якщо дитина вередує, а доти довго не спала, найімовірніше, вона стомилася.
4. Дитині потрібно замінити підгузок
Наступного разу, коли дитина почне пхикати, перевірте її підгузок. Пхикання – це спосіб, за допомогою якого дитина сигналізує про дискомфорт від брудного підгузка.
5. Дитині жарко або холодно
Ви купаєте дитину, і раптом вона починає вередувати? Імовірно, так вона хоче подати сигнал, що вода недостатньо тепла. Немовлята чутливі до змін температури і, відчуваючи внаслідок цього дискомфорт, вередують. Таке може трапитися навіть тоді, коли ви опинитеся з нею в новому місці, де температура буде для неї не досить комфортною.
6. У дитини можуть бути висока температура, висип тощо
Дитина може почуватися зле й повідомляти вам про це за допомогою примхливої поведінки. Виміряйте температуру її тіла. Подивіться, чи немає в неї на тілі слідів укусу комахи або висипів. Підростаючи, дитина багато рухається, і на її тілі можуть з'являтися синці. Примхлива поведінка – це спосіб повідомити вам про біль. Перевірте, чи немає в дитини на тілі подряпин або синців.
7. Дитина могла ковтнути повітря
Це може статися відразу після годування. Ви бачите, що дитина починає скиглити без будь-якої видимої причини. Однак справжньою причиною може бути те, що під час годування вона ковтнула повітря. Поплескайте її по спині – це викличе відрижку й випустить повітря назовні.
8. Дитина потребує уваги
Діти нерідко вередують, бо прагнуть ваших обіймів. У такий спосіб малюк ніби повідомляє вам: «Будь ближче до мене», «Обійми мене міцніше». Потреба привернути до себе вашу увагу й почуватися захищено може стати причиною примхливої поведінки дитини. Психологи вважають, що така поведінка є запорукою здорового виховання, адже батьки завжди будуть поруч, щоб захищати й годувати дитину.
9. Дитина емоційно напружена, відмовляється спати
Коли дитина відчуває емоційну напругу, вона може відмовлятися спати. У таких випадках уникайте зорового контакту з нею, оскільки ваші жести можуть ще більше втомлювати її. Відведіть її в тиху темну кімнату й умовте лягти спати.
Примхлива поведінка – не завжди забаганка дитини. Іноді така поведінка свідчить про ті чи інші проблеми зі здоров'ям у малюка.
Фізичні причини примхливої поведінки дитини
1. Проблеми мовлення, пов'язані з аутизмом
Діти, народжені з розладами аутистичного спектра, часто мають порушення мовленнєвого розвитку. Це означає, що дитина погано сприймає нові слова й мало розмовляє. Дитина з аутизмом може бути примхливою через фрустрацію, викликану нездатністю висловити свої думки. Це може статися, якщо ви скажете або зробите те, що малюк не в змозі зрозуміти.
Деякі діти з аутизмом погано засвоюють білок глютен, який міститься в злакових культурах. Цими продуктами часто годують дітей, яких рано відлучили від грудей. Ланцюжки амінокислот-пептидів проникають у стінку кишечника й потрапляють у мозок через кров. Коли це відбувається, імунна система організму отримує попередження й викликає алергічну реакцію, яка може спричинити біль у шлунку або такі розлади, як гіперактивність або агресія.
2. Шлунково-кишковий рефлюкс
У дітей може розвинутися рефлюкс унаслідок того, що вміст їх шлунка повертається назад у стравохід. У стравохід потрапляє незначна кількість шлункової кислоти, викликаючи біль і подразнення. Примхлива поведінка може бути однією з реакцій дитини на рефлюкс. У такому випадку дитина починає скиглити під час годування або за декілька хвилин після цього.
Як поводитися з примхливою дитиною
Примхлива поведінка дитини може відчутно вивести вас із рівноваги, особливо якщо ви не бачите причин для вередування малюка. Коли дитина виявляє примхливу поведінку, дотримуйтеся низки рекомендацій.
1. Виявляйте спокій і терпіння
Якщо дитина вередує, то має на це причини. Не гарячкуйте й не гнівайтеся, хай як важко вам стриматися. Ви – єдина людина, яка в змозі зрозуміти причини неспокійної поведінки вашого малюка. Тому зробіть декілька глибоких вдихів, зберігайте спокій і терпіння. Якщо ситуація вас стомлює, візьміть паузу. Попросіть чоловіка або когось із родичів доглянути за дитиною, а самі прогуляйтеся. Навіть декілька хвилин на свіжому повітрі повернуть вам душевну рівновагу.
2. Вчасно годуйте дитину
Грудне годування не тільки втамовує голод дитини, дає їй необхідні поживні речовини, а і є засобом емоційного зв'язку між матір'ю й дитям. Наступного разу, коли дитина почне плакати, погодуйте її. Близький контакт між вами заспокоїть дитину.
3. Навчіть дитину базової комунікації
Ви можете вивчити з дитиною прості звуки, що передають різні емоції. Наприклад, коли малюк вередує, ви можете показати йому пляшечку з молоком і запитати: «Ти хочеш їсти?». Якщо він припинить плакати і протягне руки до пляшки, ви зрозумієте причину його сліз і надалі зможете давати раду вередливій поведінці малюка. Дитина з часом зрозуміє, що пляшечка допомагає їй упоратися з голодом, і навчиться інакше сигналізувати про те, що зголодніла. Вам доцільно вивчити з дитиною жести, які допоможуть ефективніше задовольняти її проблеми, ніж примхлива поведінка. Ставлячи питання, вимовляючи слова та звуки, ви спілкуватиметеся з вашою дитиною.
4. Усуньте чинники, що змушують дитину вередувати
Дитина вередує, коли грається з братом, а той забирає її улюблену іграшку? Купуйте іграшки обом дітям. Дитина пхикає, коли її бере на руки хтось із родичів? Попросіть родича не робити цього. Причин, які викликають у дитини примхливу поведінку, може бути досить багато. Визначте й усуньте їх.
5. Погойдайте дитину
Цей прийом перевірений багатьма поколіннями батьків. Він настільки ефективний, що багато експертів рекомендують його як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Візьміть її на руки й погойдайте вліво-вправо. Також варто посадити малюка в крісло-гойдалку. Це зарадить проявам примхливої поведінки.
6. Використовуйте звуки
Звуки музичних іграшок – гарний спосіб відвернути увагу дитини. Наступного разу, коли дитина почне вередувати, вмикайте бадьору й веселу музику, яка відволіче її увагу.
7. Сповивайте дитину
Загорніть дитину у м'яку ковдру. Це чудовий спосіб упоратися з примхливою поведінкою, пов'язаною з перепадами температури. Стабільна й комфортна температура допоможе дитині розслабитися.
8. Перевдягніть дитину й поміняйте їй підгузок
Завжди одягайте дитину відповідно до погоди. Крім того, міняйте їй підгузки через певні проміжки часу, навіть якщо вони здаються чистими. Підгузки мають зовнішній шар, що обмежує циркуляцію повітря, що може спричинити дискомфорт для малюка і змусити його вередувати.
9. Зробіть дитині масаж, щоб розслабити її
Дітям подобається, коли батьки їх торкаються. Легкий масаж – чудовий спосіб упоратися з примхливою поведінкою дитини. Покладіть малюка на спинку й ніжно масажуйте його животик рухами по колу. Потім поверніть його на животик і розітріть спинку, ручки й ніжки. Масаж обов'язково заспокоїть вашу дитину.
10. Зробіть дитині гарячу ванну
Тепла вода заспокоює і дорослих, і дітей. Приготуйте дитині теплу ванну. Викупайте її, а потім одягніть і закутайте в теплу ковдру. Цим способом можна скористатися, якщо дитина вередує під час годування. Будьте обережні, тому що деякі діти не люблять воду і, контактуючи з нею, починають вередувати ще більше.
11. Поплескайте дитину по спинці
Візьміть дитину на руки й обережно поплескайте її поміж лопаток. Якщо дитина вередує, бо наковталася повітря під час годування, це допоможе усунути джерело проблеми.
12. Використовуйте соску
Якщо ви годуєте дитину з пляшечки, використовуйте соску, щоб заспокоїти її. Смоктання допоможе дитині стабілізувати пульс і заспокоїтися. Використання соски – ефективний спосіб упоратися з примхливою поведінкою дитини.
13. Візьміть дитину на прогулянку
Можливо, вашій дитині нудно. Покладіть її у візочок і підіть на прогулянку. Показуйте їй цікаві предмети, що траплятимуться вам на шляху. Це допоможе привернути й утримати її увагу.
Що робити, якщо нічого не допомагає?
Іноді ви застосовуєте всі відомі методи, щоб заспокоїти дитину, але жоден не діє. Розгляньмо декілька порад, які допоможуть вам саме в такій ситуації.
1. Не хвилюйтеся
Не втрачайте рівноваги, навіть якщо дитина довго не припиняє скиглити. Якщо вам важко бути спокійними в тій чи іншій ситуації, попросіть чоловіка або дружину декілька годин доглянути за дитиною, а самі вийдіть на прогулянку.
Не соромтеся звертатися по допомогу. Зателефонуйте мамі або близькій подрузі й попросіть їх приїхати до вас на декілька днів. Стороння допомога додасть вам емоційних та психічних сил, щоб здолати стрес.
2. Проконсультуйтеся в педіатра
Як зазначалося вище, примхлива поведінка дитини може мати серйозні причини. Якщо ви підозрюєте, що зі здоров'ям дитини не все гаразд, якомога швидше проконсультуйтеся із педіатром. Лікар зможе визначити причини примхливої поведінки дитини.
Якщо медичний огляд підтвердить наявність проблеми зі здоров’ям, не панікуйте. Педіатр підкаже вам, як доцільно діяти в цьому разі.
Коли дитина вередує, завжди намагайтеся зрозуміти причину такої поведінки. Не варто ігнорувати її, натомість виявіть адекватну реакцію. Психологи стверджують, що ваша негайна реакція сама по собі здатна заспокоїти дитину.

 

 

Бесіда з батьками на тему: "Як зміцнювати психічно - емоціний стан дитини"

 

         У житті дитини, особливо на ранніх стадіях розвитку, дуже важливі настанови батьків. Діти в цьому віці цілком довіряють батькам, тому до різних фразах і установкам потрібно ставитися серйозно. Не слід говорити дитині негативні установки, наприклад, «Чоловіки ніколи не плачуть ...», «Треба думати про себе і нікого не жаліти ...», «Дурник мій ...», і так далі. Такі негативні фрази невірно формують психічно-емоційне здоров'я дитини. Потрібно більше повторювати позитивні установки, такі як: «Що сієш, то і пожинати будеш», «Поплач, тобі стане легше», «Ти прекрасний», «Ти завжди будеш здоровим!» і так далі. Такі фрази благотворно впливатимуть на психіку дитини. Не забувайте хвалити малюка, це буде давати йому впевненість у своїх силах.

 

     Формування життєвої компетентності дитини передбачає багато чинників. Але один з них серед людей, розуміти їх, співчутливо ставитись, правильно оцінювати свої позитивні та негативні риси. Цього можна і треба вчитися з малку.